всяко

ВСЯ́КО (УСЯ́КО), присл.

Не однаково, по-різному.

– Усяко кажуть: одні його винуватять, другі її (Панас Мирний);

– Не знаю напевно, – бо казали люди всяко (З. Тулуб);

– Будьте уважні, благаю вас. – Воно звісно... Береженого й Бог береже. Усяко трапляється (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всяко — вся́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. всяко — пр., всяк, всяково, не однаково, по-різному; всіляко, на всі лади, і так і так, і звідти і звідси. Словник синонімів Караванського
  3. всяко — (усяко), присл. Не однаково, по-різному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всяко — ВСЯ́КО (УСЯ́КО), присл. Не однаково, по-різному. — Усяко кажуть: одні його винуватять, другі її (Мирний, III, 1954, 145); — Не знаю напевно, — бо казали люди всяко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 355). Словник української мови в 11 томах