втора
ВТО́РА, и, ж.
1. Другий голос у музичній партії.
Ех! Тяжко, гірко, милий, да по наймах жити... – меланхолійно, сумно гудів Гриць, м'яко переливаючись від Кіндратової прими до Софійчиної втори (В. Винниченко).
2. Друга скрипка.
Втора в оркестрі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втора — вто́ра іменник жіночого роду другий голос; друга скрипка Орфографічний словник української мови
- втора — ВТОРА – УГОРИ (ВТОРИ) Втора. Другий голос у музичній партії; друга скрипка. Угори (втори), -ів. Пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно. Літературне слововживання
- втора — -и, ж. 1》 Другий голос у музичній партії. 2》 Друга скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втора — Вто́ра, -ри, -рі; вто́ри, втор Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- втора — ВТО́РА, и, ж. 1. Другий голос у музичній партії. 2. Друга скрипка. Словник української мови в 11 томах
- втора — Втора, -ри ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383. Словник української мови Грінченка