вторувати
ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., кому, чому і без дод.
1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті.
Воздвиженський вторував басом, і тихо-тихо, як дніпрова вода, полилася гармонічна українська пісня (І. Нечуй-Левицький);
Дівчата, обнявшись, як сестри, заспівали пісню, їм тихо, тенором, вторив Василь (О. Десняк);
* Образно. Вони [дівчата] співають про вербу рясну .. Удалину летять високо журавлі над ними І співами вторують їм своїми (М. Рильський).
2. Повторювати чиї-небудь звуки, слова, наслідувати їх.
– А що – жив! а що – жив! – кричить Чіпка... – А що – жив! а що – жив!.. – вторує за ним Грицько... (Панас Мирний).
3. перен. Погоджуватися з чиєю-небудь думкою, повторювати чиїсь думки; підтакувати.
Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко);
Замойський мовчав. Посланець ніби вторував його затаєним думкам (Іван Ле).
ВТОРУВА́ТИ² див. уторо́вувати.
Значення в інших словниках
- вторувати — вторува́ти 1 дієслово недоконаного виду виконувати другу партію; підтакувати рідко вторува́ти 2 дієслово недоконаного виду прокладати, утворювати шлях Орфографічний словник української мови
- вторувати — I -ую, -уєш і рідко вторити, -рю, -риш, недок., без додатка і кому, чому. 1》 Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті. 2》 Повторювати чиї-небудь звуки, слова, наслідувати їх. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вторувати — ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ), ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). — Док.: підспіва́ти, підтягти́ (підтягну́ти). Вечорами дівчата співають веснянок,.. Словник синонімів української мови
- вторувати — Вторува́ти, -ру́ю; -ру́єш (від вто́ра) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вторувати — ВТОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і рідко ВТО́РИТИ, рю, риш, недок., без додатка і кому, чому. 1. Виконувати другу партію під час співу або гри на музичному інструменті. Словник української мови в 11 томах