втулений
ВТУ́ЛЕНИЙ (УТУ́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до втули́ти.
П'яченца [місто], втулена в закут між впадінням Требії в По, наставляла на Євпраксію свої безмежні вали (П. Загребельний);
Десь це буде дворик, утулений між схилами, десь – наче коротенька вуличка (із журн.);
// вту́лено, безос. пред.
Через друкарську помилку в книгу було втулено зовсім чужий текст (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me