втягнений

ВТЯ́ГНЕНИЙ (УТЯ́ГНЕНИЙ), ВТЯ́ГНУТИЙ (УТЯ́ГНУТИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до втягну́ти і втягти́ 1–3.

Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим, втягнутий в очеретину попереднім курцем (Іван Ле);

Ми спускалися .. по Інститутській, втягнені в гігантський, одностайний рух перетягування довколомайданних людських потоків, – спускались в одному потоці, назустріч нам плив інший (О. Забужко);

Кожна молекула води втягнена в лійку, в яку рине вся вода (Ю. Мушкетик).

2. Який запав, ввалився (про живіт, голову і т. ін.).

Її лице було бліде, брови й губи, трохи втягнуті, виявляли велику енергію (І. Нечуй-Левицький);

Іде Парко улицею, зігнувся .. Вуси й борідка взялися кригою, шия втягнута в плечі (С. Васильченко);

Його вигляд хоробливий: під очима бурі западини; ніс синюватий, голодний; щоки, вкриті кучерявою порохнявою борідкою, втягнуті, як у старої людини (В. Винниченко);

Йому було трохи більше сорока. Високоногий, довгорукий, високошиїй, живіт утягнутий, груди хоч і трохи запалі, але великі, плечі міцні (Б. Харчук).

3. перен. Задіяний, залучений, заангажований.

Основу військ Директорії, що вступили зараз до Одеси, .. складали селянські маси, втягнені в петлюрівський рух лише виром подій (Ю. Смолич);

Мимоволі Антоній був втягнутий у боротьбу двох ворожих таборів, які групувались довкола вибору єдиного київського князя (Г. Тарасюк);

// втя́гнено, втя́гнуто, безос. пред.

Спалахнула суперечка навколо Михайлівського монастиря, знайшлися відважні й розумні люди, які захищали монастир .. В суперечку втягнуто й мене (П. Загребельний);

У Другу світову війну було втягнуто понад 60 країн, а до війська покликано 110 млн громадян різних національностей (О. Шугай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втягнений — втя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. втягнений — (утягнений), втягнутий (утягнутий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втягнути і втягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втягнений — ВТЯ́ГНЕНИЙ (УТЯ́ГНЕНИЙ), ВТЯ́ГНУТИЙ (УТЯ́ГНУТИЙ), а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до втягну́ти і втягти́. Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим, втягнутий в очеретину попереднім курцем (Ле, Міжгір’я, 1953, 65); Іде Парко улицею, зігнувся.. Словник української мови в 11 томах