втягуватися

ВТЯ́ГУВАТИСЯ (УТЯ́ГУВАТИСЯ), уюся, уєшся, ВТЯГА́ТИСЯ (УТЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВТЯГНУ́ТИСЯ (УТЯГНУ́ТИСЯ), ВТЯГТИ́СЯ (УТЯГТИ́СЯ), втягну́ся, втя́гнешся, док., у що, до чого.

1. Поволі входити, проникати в середину чого-небудь.

Прискорюючи рух, люто втягується пліт в запінену пащу перекату (М. Стельмах);

[Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває. Перші колони втягаються в узгір'я Карпат (Л. Дмитерко);

Я стискаю губку, занурюю її у воду в тазику і там відпускаю. Вода зразу ж таки втягується в губку: адже тиск повітря в каюті нормальний! (В. Владко);

Довжелезна валка, що розтягнулася на багато поприщ, втягнулася в обрідний ліс (В. Малик).

2. Западатися всередину (про живіт, голову і т. ін.).

Було, крутишся в ліжку, мати нагримає.., погасить світло і піде сама на кухню. А ти лежиш, і страшно-страшно тобі: .. і шия втягується, і ніс ховається між колінцями (В. Близнець);

Хутко озирнувся [Заремба]. Голова втяглася в плечі. Було так, наче приготувався стрибнути (О. Донченко).

3. перен. Поступово входити, заглиблюватися в що-небудь, опановувати що-небудь.

Корній все більше і більше втягався у працю (У. Самчук);

І чим далі Варя втягувалась в роботу, тим більше й до неї самої змінювалось ставлення з боку чабанів (О. Гончар);

// Вступати в розмову, суперечку і т. ін.

Вона співала, я не хтів [хотів] їй перебивати, далі якось втягся в розмову (Леся Українка);

Сашко .. ввечері охоче втягався в балачки (М. Бажан);

// Звикати, призвичаюватися до чого-небудь.

Та гірка вона [смола], гірка! А все ж не тужити: Як втягнеться чоловік, То й те буде пити (С. Руданський);

Дядько видудлив її [кварту]. Поплямкав. Обтер вуса та й каже: “Нічого. Як втягнутися, пить можна!” (І. Багряний).

4. тільки недок. Пас. до втя́гувати і втяга́ти.

Од квіток пахощі разом з повітрям втягались грудьми, і легко й мило було дихати (Панас Мирний).