вуглеводи

ВУГЛЕВО́ДИ, ів, мн. (одн. вуглево́д, у, ч.).

Дуже поширена в природі група органічних сполук, що складаються з вуглецю, кисню та водню, необхідних для життєдіяльності людей, тварин і рослин.

Вуглеводи є складовою частиною клітин усіх живих організмів (з наук. літ.);

У вищих рослин вуглеводів міститься більше, ніж інших речовин. Деревина, наприклад, містить понад 50 % найскладніших вуглеводів, до яких належить целюлоза (з наук.-попул. літ.);

Залежно від складності будови, розчинності, швидкості засвоєння вуглеводи харчових продуктів поділяються на прості вуглеводи: моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза), дисахариди (сахароза, лактоза) і складні вуглеводи, або полісахариди (крохмаль, глікоген, клітковина) (з навч. літ.);

Для нормального існування живої істоти, крім білків, жирів, вуглеводів та вітамінів, потрібні ще наймізерніші кількості рідкісних, таких, як радій, речовин (М. Дашкієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглеводи — ВУГЛЕВОДИ – ВУГЛЕВОДНІ Вуглеводи, -ів, мн. Дуже поширена в природі група органічних сполук, що складаються головним чином з вуглецю, водню й кисню. Вуглеводні, мн. Органічні сполуки, які складаються тільки з атомів вуглецю й водню. Літературне слововживання
  2. вуглеводи — -ів, мн. (одн. вуглевод, -у, ч.). Дуже поширена в природі група багатоатомних спиртів (цукрів, целюлози, крохмалю, глікогену тощо), потрібних для життєдіяльності тварин і рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглеводи — див. сахариди Універсальний словник-енциклопедія
  4. вуглеводи — ВУГЛЕВО́ДИ, ів, мн. (одн. вуглево́д, у, ч.). Дуже поширена в природі група органічних сполук, що складаються з вуглецю, кисню та водню, потрібних для життєдіяльності тварин і рослин. Словник української мови в 11 томах