вуглекислота

ВУГЛЕКИСЛОТА́, и́, ж.

1. Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота.

Водорості можуть використовувати вуглекислоту в більшій кількості, ніж наземні рослини, оскільки концентрація її в морській воді майже у 10 разів вища, ніж у повітрі (з наук.-попул. літ.);

Підвищення вмісту вуглекислоти в атмосфері, зменшення озонного шару можуть призвести до глобальних екологічних змін (з газ.).

2. розм. Побутова назва вуглекислого газу.

Очищати повiтря вiд вуглекислоти допомагає буйна рослиннiсть в оранжереях (О. Бердник).

△ (1) Тверда́ вуглекислота́ – схожа на лід речовина, добута охолодженням під зниженим тиском вуглекислоти; сухий лід.

Тверда вуглекислота здатна вмить перетворюватися на газ, оминаючи рідкий агрегатний стан (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглекислота — вуглекислота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вуглекислота — -и, ж. 1》 Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота. Тверда вуглекислота — тверда, схожа на лід речовина, добута способом охолодження та зниження тиску стисненої вуглекислоти; сухий лід. 2》 розм. Неточна назва вуглекислого газу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглекислота — ВУГЛЕКИСЛОТА́, и́, ж. 1. Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота. Водорості можуть використовувати вуглекислоту в такій кількості, яка недоступна для наземних рослин... Словник української мови в 11 томах