вуглуватий
ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що вугла́стий 2.
Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (М. Стельмах);
Капiтан дивився на того юнака в сiрому костюмi, i якась туга стискувала йому серце, i молодість, його власна молодiсть, раптом глянула на нього з отих вуглуватих, худих плечей (П. Загребельний);
Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуглуватий — вуглува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- вуглуватий — -а, -е. Те саме, що вугластий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуглуватий — хохл. (угловатий) кутастий, вайло Словник чужослів Павло Штепа
- вуглуватий — ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугли́стий 2. Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506); Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 29). Словник української мови в 11 томах