вужчий

ВУ́ЖЧИЙ, а, е.

Вищ. ст. до вузьки́й.

– Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? – запитує хтось із бійців. – Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча (О. Гончар);

Ущелина ставала дедалі вужчою. Скелі змикалися високо над головою, закриваючи сонце (О. Бердник);

“Поняття “культура”, – підкреслював доктор філологічних наук Федір Погребенник, – включає сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань, що склалися внаслідок праці, творчої діяльності людини, даного суспільства. У вужчому розумінні під культурою розуміють сферу духовного життя, що охоплює, насамперед, систему виховання, освіту, мистецьку творчість” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужчий — ву́жчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вужчий — -а, -е. Вищ. ст. до вузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вужчий — Ву́жчий, -ча, -че за (від) кого, за що, від чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)