вужчий
ВУ́ЖЧИЙ, а, е.
Вищ. ст. до вузьки́й.
– Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? – запитує хтось із бійців. – Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча (О. Гончар);
Ущелина ставала дедалі вужчою. Скелі змикалися високо над головою, закриваючи сонце (О. Бердник);
“Поняття “культура”, – підкреслював доктор філологічних наук Федір Погребенник, – включає сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань, що склалися внаслідок праці, творчої діяльності людини, даного суспільства. У вужчому розумінні під культурою розуміють сферу духовного життя, що охоплює, насамперед, систему виховання, освіту, мистецьку творчість” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me