вузьковживаний
ВУЗЬКОВЖИ́ВАНИЙ, а, е.
Який має обмеження щодо вживання.
Вузьковживаний прийменник “о” найдоцільніше вживати лише при означуванні половинних проміжків часу (з наук. літ.);
Залежно від сфери вживання сленг поділяють на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузьковживаний (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me