вузьковживаний

ВУЗЬКОВЖИ́ВАНИЙ, а, е.

Який має обмеження щодо вживання.

Вузьковживаний прийменник “о” найдоцільніше вживати лише при означуванні половинних проміжків часу (з наук. літ.);

Залежно від сфери вживання сленг поділяють на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузьковживаний (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me