вузькогорлий
ВУЗЬКОГО́РЛИЙ, а, е.
З вузьким горлом (у 2 знач.) (перев. про посуд).
Вертаючи з Візантії, конунг-володар привозив з собою коштовні золототкані тканини, паволоки й оксамити, прозоротонкі барвисті шовки й важку парчу, жовті вузькогорлі конусовидні амфори з міцним і солодким вином (В. Домонтович);
В однiй руцi [у діда] коробка з нарядом теслярським, у другiй – пузатий вузькогорлий глек, а за спиною – берестяний козуб (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вузькогорлий — вузького́рлий прикметник Орфографічний словник української мови
- вузькогорлий — -а, -е. Який має вузьке горло. Великий тлумачний словник сучасної мови