вузьколітературний

ВУЗЬКОЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е.

Пов'язаний тільки з літературною творчістю, літературою.

З погляду вузьколітературного він [Київсько-Львівський період 1906–1920 рр.] не має єдності, бо перші його роки характеризуються витонченням реалістичної манери в прозі (Коцюбинський), середні – поворотом у бік романтичних настроїв та сюжетів (“Лісова пісня” Л. Українки, Олесь, Кобилянська), а останні – певними шуканнями в галузі символізму та футуризму (М. Зеров);

“Березіль” ніколи не був часописом вузьколітературним. На його шпальтах неодноразово порушувалися важливі суспільно-політичні та економічні проблеми (із журн.);

Делегатами з'їзду стали люди, здебільшого відомі лише у вузьколітературних колах Сімферополя й околиць (з газ.).