вузівський
ВУ́ЗІВСЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до вуз; вишівський.
Б. Є. Патону належить ініціатива тісної кооперації академічної і вузівської науки, а також їх спільної участі у сфері освіти й виховання (з наук.-попул. літ.);
Під час навчання на факультеті журналістики Київського університету Василь Симоненко працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії (з навч. літ.);
Треба докласти всіх зусиль, щоб наша шкільна і вузівська молодь росла всебічно освіченою (з публіц. літ.);
// Признач. для вузу.
Було складено ґрунтовну програму з української діалектології для вузівського курсу (з наук. літ.);
Вузівська програма спецкурсу;
// Властивий для вузу.
Серед робітників кабінету було кілька студентів-практикантів. Ця публіка, з вузівських взаємин з нею, видавалась професорові якоюсь потайною, нещирою й ворожою (М. Івченко).
Значення в інших словниках
- вузівський — ву́зівський прикметник Орфографічний словник української мови
- вузівський — -а, -е, розм. Прикм. до вуз. || Признач. для вузу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вузівський — ВУ́ЗІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до вуз. Необхідно вжити заходів до того, щоб вузівські комсомольські організації брали активну участь у прийманні молоді у вуз (Рад. Укр., 18. Словник української мови в 11 томах