вулканно

ВУЛКА́ННО.

Присл. до вулка́нний.

І ти здригаєшся вулканно, і, почувши таки власний голос, розумієш: усе. Даремно ти почала співати (Ю. Андрухович);

Еней, Фауст, герої Байрона й Шеллі, Остап і Андрій, Ярема Галайда й Гонта – все це люди молоді, сповнені кипучої енергії, яка вулканно вихлюпує з їхніх душ і гарячково шукає собі “роботи” (з наук.-попул. літ.).