вулканізація
ВУЛКАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. техн. Гаряча обробка каучуку, гутаперчі і т. ін. спеціальними речовинами (зокрема, сіркою) для надання їм міцності, пружності, еластичності; технологічний процес виробництва гуми.
Процес вулканізації розробив американський винахідник Чарльз Гудьїр у 1844 році (з наук.-попул. літ.);
Свої цінні властивості – пружність та еластичність – каучук набуває при вулканізації, тобто змішуванні з сіркою і нагріванні до температури 130–160 °С (з навч. літ.).
2. хім. Хімічна обробка паперу для надання йому більшої міцності та еластичності.
У поліграфічному виробництві друкарська форма (укладений в раму набір, кліше) зазнає вулканізації (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вулканізація — вулканіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вулканізація — -ї, ж., тех. 1》 Гаряча або холодна обробка каучуку, гутаперчі тощо спеціальними речовинами, сіркою та сполуками сульфуру для надання їм міцності, пружності, еластичності. 2》 Накладання латки на пошкоджену гумову автомобільну камеру або шину під дією нагрівання та тиску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вулканізація — вулканіза́ція (франц. vulcanisation) перетворення сирового каучуку на гуму, а також хімічна обробка паперу, щоб надати йому більшої міцності та еластичності. Словник іншомовних слів Мельничука
- вулканізація — Процес хіміч. сполучення, т.зв. структурування, лінійних молекул каучуку з метою перетворення його в ґуму або ебоніт; найчастіше відбувається під дією сірки або її сполук. Універсальний словник-енциклопедія
- вулканізація — ВУЛКАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн. Гаряча обробка каучуку, гутаперчі тощо спеціальними речовинами для надання їм міцності, пружності, еластичності. Своїх цінних властивостей — пружності, еластичності та ін. Словник української мови в 11 томах