1. Словник української мови у 20 томах

вулканіт

ВУЛКАНІ́Т, у, ч.

1. геол. Гірська порода вулканічного походження.

Поліський базальт, що своїми якостями набагато перевершує знамениті французькі вулканіти, потрібен всюди (з наук.-попул. літ.).

2. буд. Теплоізоляційний матеріал, суміш діатоміту або вулканічного попелу, гашеного вапна і азбесту.

Вулканіт застосовують переважно для ізоляції промислового устаткування (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вулканіт — вулкані́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вулканіт — -у, ч. Гірська порода вулканічного походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вулканіт — вулкані́т [від вулкан (2)] будівельний матеріал, суміш діатоміту або вулканічного попелу, гашеного вапна і азбесту. Застосовують переважно для ізоляції промислового устаткування. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. вулканіт — ВУЛКАНІ́Т, у, ч. Гірська порода вулканічного походження. Поліський базальт, що своїми якостями набагато перевершує знамениті французькі вулканіти, потрібен всюди (Знання.., 7, 1965, 17). Словник української мови в 11 томах