вусібіч
ВУСІБІ́Ч (УСІБІ́Ч), присл.
У різні сторони.
Черга пролунала з лівого боку, .. з пробитого радіатора [машини] фонтанами вусібіч ударила гаряча вода (С. Голованівський);
Тепер усібіч автоматно-кулеметна стрілянина така несамовита, така густа, що, здається, вся земля прирічкової долини аж шкварчить од ввігнаних у неї і тих, що ще вганяються, гарячих куль (Є. Доломан);
Вусібіч від нього [намальованого обличчя] тяглися промені, і по тих променях було розсипано ряди цифр (Валерій Шевчук);
Попливли з Любавою так швидко, що знялись і пішли в усібіч круті хвилі, повіяло стрічним вітром (Д. Міщенко);
Якщо поблизу поселення мурах кинути хоч один листок помідора, вони швидко розбігаються вусібіч (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me