вусібіч

ВУСІБІ́Ч (УСІБІ́Ч), присл.

У різні сторони.

Черга пролунала з лівого боку, .. з пробитого радіатора [машини] фонтанами вусібіч ударила гаряча вода (С. Голованівський);

Тепер усібіч автоматно-кулеметна стрілянина така несамовита, така густа, що, здається, вся земля прирічкової долини аж шкварчить од ввігнаних у неї і тих, що ще вганяються, гарячих куль (Є. Доломан);

Вусібіч від нього [намальованого обличчя] тяглися промені, і по тих променях було розсипано ряди цифр (Валерій Шевчук);

Попливли з Любавою так швидко, що знялись і пішли в усібіч круті хвилі, повіяло стрічним вітром (Д. Міщенко);

Якщо поблизу поселення мурах кинути хоч один листок помідора, вони швидко розбігаються вусібіч (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me