1. Словник української мови у 20 томах

вчас

ВЧАС, присл., рідко.

Те саме, що вча́сно.

З сердюками розмову веде [Чуйкевич], як краще і безпечніше розставити ті невеликі бойові сили, якими він гетьманського двора обороняє, щоб вони на кождий знак у кожде місце вчас поспіли (Б. Лепкий);

Часами, позіхаючи, поглядала [Гелене] на небо: чи не спізниться вчас опинитись біля Ростри, колони зі статуєю богині Александрії (Н. Королева);

Дівування [Марії] прийшло ні зарано, ні запізно. Саме вчас (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчас — вчас прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вчас — присл. Вчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вчас — Вигода; відпочинок; зручність Словник застарілих та маловживаних слів
  4. вчас — Вчас, присл. = вча́сно; са́ме вчас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вчас — ВЧАС: Саме вчас — упору, вчасно, якраз. Дівування [Марії] прийшло ні зарано, ні запізно. Саме вчас (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 8). Словник української мови в 11 томах