вібробур

ВІБРОБУ́Р, а, ч.

Прилад для буріння, що використовує механічні коливання високої частоти для послаблення чи повного порушення зв'язку між частинками (зернами) речовини.

При ударно-обертальному бурінні долото здійснює коливання з визначеною амплітудою і частотою. Для реалізації цього буріння були створені вібробури (з наук. літ.);

Биков із захопленням спостерігав, як скерований спритними руками Юрковського вібробур швидко висвердлив у замшілій гранітній брилі вузьку глибоку свердловину (із журн.).