вібродатчик

ВІБРОДА́ТЧИК, а, ч.

Прилад для фіксації вібрацій, що працює за принципом перетворення механічних коливань в електричний сигнал.

Охоронна система “Трек-100” комплектується електромагнітним вібродатчиком нового покоління, що дозволяє ефективно реєструвати будь-який механічний вплив на автомобіль (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібродатчик — віброда́тчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови