вібродатчик
ВІБРОДА́ТЧИК, а, ч.
Прилад для фіксації вібрацій, що працює за принципом перетворення механічних коливань в електричний сигнал.
Охоронна система “Трек-100” комплектується електромагнітним вібродатчиком нового покоління, що дозволяє ефективно реєструвати будь-який механічний вплив на автомобіль (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вібродатчик — віброда́тчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови