віброкардіограф

ВІБРОКАРДІО́ГРАФ, а, ч.

Прилад для реєстрації низькочастотних коливань грудної клітки, зумовлених серцевими скороченнями.

Віброкардіограму серцевої діяльності лікарі реєструють за допомогою віброкардіографа (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віброкардіограф — віброкардіо́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. віброкардіограф — -а, ч. Прилад для реєстрації низькочастотних коливань грудної клітки, що викликані серцевими скороченнями. Великий тлумачний словник сучасної мови