вібромолоток

ВІБРОМОЛОТО́К, тка́, ч.

Інструмент ударної дії з невеликою переміщуваною масою, великою швидкістю переміщення та частотою ударів до 6000 за хвилину.

Другий спосіб виготовлення виробів зі штучного каменю називається методом напівсухого вібропресування. У форму поступово засипається напівсуха суміш, і кожен новий шар утрамбовується за допомогою вібромолотка (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me