вібромолоток
ВІБРОМОЛОТО́К, тка́, ч.
Інструмент ударної дії з невеликою переміщуваною масою, великою швидкістю переміщення та частотою ударів до 6000 за хвилину.
Другий спосіб виготовлення виробів зі штучного каменю називається методом напівсухого вібропресування. У форму поступово засипається напівсуха суміш, і кожен новий шар утрамбовується за допомогою вібромолотка (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me