віброножиці
ВІБРОНО́ЖИЦІ, иць, мн.
Ножиці, що складаються з коротких ножів, один із яких вібрує; признач. для різання листового металу, пластику та інших матеріалів.
Листові ручні віброножиці розроблені для різання (без утворення стружки) деталей із листових матеріалів, таких, як сталь, алюміній, пластик і т. ін. (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me