віброперетворювач

ВІБРОПЕРЕТВО́РЮВАЧ, а, ч.

Електромеханічний апарат, який перетворює постійний струм низької напруги в постійний струм високої напруги.

Віброперетворювачі випускалися як джерело електричного живлення переважно в малогабаритній радіоапаратурі. З появою радіопристроїв на транзисторах, що працюють при низьких напругах джерела струму, виготовлення віброперетворювачів різко скоротилося (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віброперетворювач — віброперетво́рювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віброперетворювач — -а, ч. Електромеханічний прилад для отримання високої постійної напруги від джерела постійного струму низької напруги. Великий тлумачний словник сучасної мови