вібростійкий

ВІБРОСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец.

Який зберігає певні властивості в умовах вібрації.

Алюміній у 2–2,5 раза міцніший і в 3,3 раза легший за свинець, більш вібростійкий і менш дефіцитний (з наук. літ.);

Вібростійкі різці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібростійкий — вібростійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вібростійкий — -а, -е. Такий, що не деформується, не руйнується під дією вібрації (про матеріали). Вібростійкий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови