1. Словник української мови у 20 томах

вібріон

ВІБРІО́Н, а, ч.

Бактерія, що має форму короткої, зігнутої, як кома, палички.

Вібріонів нараховується понад 100 видів, серед яких дуже багато хвороботворних для людини (з наук.-попул. літ.);

Збудником холери є холерний вібріон (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вібріон — вібріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вібріон — -а, ч. Бактерія, що має форму коротенької, зігнутої, як кома, палички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вібріон — Вібріо́н, -ну; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вібріон — ВІБРІО́Н, а, ч. Бактерія, що має форму коротенької, зігнутої, як кома, палички. Збудником холери є холерний вібріон (Підручник дезинф., 1953, 74). Словник української мови в 11 томах