вівчарство

ВІВЧА́РСТВО, а, с.

Розведення овець як галузь тваринництва.

Він згадує про те, як тепер переводиться вівчарство (І. Франко);

Вівчарство відігравало важливу роль у господарстві скіфів (з наук.-попул. літ.);

Вівчарство – головна галузь тваринництва в посушливих і гірських районах (з навч. літ.).

(1) Грубово́вня́не (грубово́вне, грубово́внове) вівча́рство – галузь тваринництва, пов'язана з розведенням овець із грубою вовною.

На степових ділянках переважає вовняне, насамперед тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, а в Карпатах – грубововняне (з наук.-попул. літ.);

Гірські райони Карпат мають сприятливі умови для розвитку грубововного вівчарства (з навч. літ.);

(2) Напівтонкору́нне вівча́рство – галузь тваринництва, пов'язана з розведенням овець із не зовсім тонким руном.

Велику питому вагу в Україні має напівтонкорунне вівчарство (з наук.-попул. літ.);

(3) Тонкору́нне вівча́рство – галузь тваринництва, пов'язана з розведенням овець, які мають тонке руно.

На півдні України може успішно розвиватися тонкорунне вівчарство (з газ.);

(4) Шу́бне вівча́рство – розведення овець особливих порід для одержання шкур, що йдуть на виготовлення шуб, кожухів, кожушків та інших виробів.

На Поліссі й у Карпатах переважає шубне вівчарство, що дає високоякісні, міцні, теплі овчини, із яких виготовляють кожухи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me