вівчур

ВІВЧУ́Р, а́, ч., діал.

Самець вівчарки.

Приблудний пес, напівздичавілий вівчур з відділу зв'язку ні з того ні з сього сів на хвіст і завив тоскно (І. Багряний);

Вівчур, .. гадаючи простим собачим розумом, що з ним граються, .. довго ганяв табором (Е. Андієвська).