відбатований

ВІДБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відбатува́ти.

Чорна пахуча скиба землі, одбатована плугом, перевертаючись, падала в борозну (А. Головко);

Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег, там була його вже ціла заваль (О. Гончар);

Мій ніж зручно й легко перерізав смаженину, а виделка пришпилила відбатований шматок до порцелянового дна (Валерій Шевчук).