відбатожений

ВІДБАТО́ЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відбато́жити.

Хто прийде на весілля непрошений, той піде додому відбатожений (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбатожений — відбато́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови