1. Словник української мови у 20 томах

відбивальник

ВІДБИВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник друкарні, який виготовляє відбитки.

У Друкарському дворі в Москві верстат обслуговували два складальники, по чотири накатники фарби й відбивальники (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбивальник — відбива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відбивальник — -а, ч. Робітник друкарні, який виготовляє відбитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбивальник — ВІДБИВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник друкарні, який виготовляє відбитки. Словник української мови в 11 томах