відбомбити

ВІДБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. відбомбля́ть; док.

1. що. Піддати що-небудь бомбуванню, провести бомбування чого-небудь.

– Спробуєте відбомбити їх з повітря (з мемуарної літ.);

Поверталися назад, відбомбивши Київ, тяжкі бомбардувальники (із журн.).

2. Те саме, що відбомби́тися.

Наближалася нова ланка бомбовозів, і Петро падав ниць... Так відбомбила перша хмара й, розвантажена, погуготіла на північ (І. Багряний).

3. що і без прям. дод., перен., розм. Провести напружену, інтенсивну роботу, захід і т. ін.

Він шість років відбомбив на посаді міністра екології та ядерної безпеки і може за кожен день своєю конкретною справою відзвітувати (із журн.);

В Україні немає жодного телеведучого, який би міг відбомбити вісім годин прямого ефіру так, як цей американський тележурналіст, – не затинаючись, без заготовлених заздалегідь сюжетів (з газ.);

Музиканти відбомбили потрясний десятиденний концертний тур по Німеччині (з газ.).