1. Словник української мови у 20 томах

відбруньковуватися

ВІДБРУНЬКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДБРУНЬКУВА́ТИСЯ, у́ється, док.

1. біол. Відділятися, виникати брунькуванням (про рослини і деяких нижчих тварин).

Базидіомицетні дріжджі відбруньковуються так: клітинна стінка материнської клітини розривається, з розриву виходить брунька і синтезує свою клітинну стінку з нуля (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Відділятися, відчленовуватися від чогось.

Від великої мурашиної сім'ї відбруньковується багато відводків, між яими пізніше підтримуються “родинні” стосунки (з наук.-попул. літ.);

У процесі диверсифікації суднобудівельні компанії починають ділитися, від них відбруньковуються дочірні компанії нових напрямків (із журн.);

З одного боку, від ранніх шістдесятників відбрунькувалися політики, з іншого боку, – митці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбруньковуватися — відбрунько́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбруньковуватися — -ується, недок., відбрунькуватися, -ується, док., бот. Відокремлюватися брунькуванням, виникати з бруньок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбруньковуватися — ВІДБРУНЬКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДБРУНЬКУВА́ТИСЯ, у́ється, док., бот. Відокремлюватися брунькуванням, виникати з бруньок. Словник української мови в 11 томах