відбрідати

ВІДБРІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДБРЕСТИ́, еду́, еде́ш, мин. ч. відбрі́в, брела́, ло́; док.

1. Повільно відходити, віддалятися.

Хлопчаки йшли поряд, покрикуючи на корів, які намагалися відбрести від стада (із журн.);

Хитаючись, Володя відбрів від місця аварії десь на півсотню метрів (із журн.).

2. Відходити вбрід від якого-небудь місця.

Коли наші ноги почали все більше грузнути в болотистому дні, ми почали відбрідати назад (із журн.);

Відбрів од берега трохи (Сл. Гр.);

Руси ж, бачивши полум'я, кидались у воду морську і намагалися подалі відбрести (із журн.).