відбілювати

ВІДБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДБІЛИ́ТИ, ілю́, і́лиш, док., кого, що.

Те саме, що вибі́лювати 2, 3.

Жила колись красуня Зюлейка. Була вона вправною ткалею, а співала так гарно, що, коли відбілювала полотно на річці, навіть вода зупинялась, аби пісню її послухати (з переказу);

Стоматологи одностайно застерігають: “Ні в якому разі не відбілюйте зуби самостійно сумнівними засобами! Ціна білосніжної усмішки може виявитися занадто високою” (із журн.);

Хотів би, спонукуваний темними і недослідженими анналами підсвідомості, позбутися чорних грошей і, подаючи бідним, таким чином відбілювати себе від чорного піару (С. Процюк).