відбірник
ВІДБІРНИ́К, а́, ч.
1. Робітник, фахівець, який відбирає що-небудь або сортує.
У мене є деякі думки відбірників Московського фестивалю, куди фільм відсилався, але не пройшов відбору (з газ.);
Потрібні відбірники на склад кондитерських виробів (з мови реклами);
Відбірник анатомічного матеріалу;
Відбірник геологічних проб.
2. Прилад, інструмент для відбирання, сортування чого-небудь.
Проби для бактеріологічних досліджень відбирають у стерильний посуд за допомогою стерильних відбірників (з наук.-техн. літ.);
Відбірник проб повітря;
Відбірник проб рідини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбірник — відбірни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відбірник — -а, ч. Робітник, який відбирає що-небудь або сортує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбірник — ВІДБІРНИ́К, а́, ч. Робітник, який відбирає що-небудь або сортує. Словник української мови в 11 томах