відважений

ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відва́жити.

Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (І. Нечуй-Левицький);

Відважені складові частини [шихти] потрапляють у великі барабани-мішалки (Д. Бузько);

* Образно. Люди одцвітали, не встигши навіть розгорнутись на повню своїх можливостей та одважених од природи талантів (С. Єфремов);

// відва́жено, безос. пред.

– Досі на мені вся шкура болить, наче самому тисячу київ одважено (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відважений — відва́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відважити. || відважено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відважений — ВІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відва́жити. Хліб, відважений на насіння; // У знач. прикм. Ввечері Нимидора з Джерихою принесли в ряднах одважене панське прядиво (Н.-Лев., II, 1956, 185). Словник української мови в 11 томах