1. Словник української мови у 20 томах

відволодати

ВІДВОЛО́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, розм.

Те саме, що відвола́ти 1.

– Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок);

– Несіть її в шпиталь! – Сказав старший. – Нехай її черниці Там одволодають (Леся Українка);

Одхаяла, відволодала його мати, підлікувала, з могили видерла (О. Гончар);

// Привести до пам'яті.

Діда прикопали землею і відволодали (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відволодати — відволо́дати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відволодати — -аю, -аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості. || Вилікувати важкохворого старанним доглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відволодати — Аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. Не відволодати душі — біль груди переріс. (ЗД:89); Марне! Держись вертикально, мов зойк, що проривається з тебе надсадно, той, що тебе обіймує всевладно і відволодує з рою морок. (П-2:72). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. відволодати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. відволодати — ВІДВОЛО́ДАТИ, аю, аєш, док., перех., заст. Привести до свідомості. Кинулись до неї [Галочки], бризнули водою, сяк-так відволодали її (Кв.-Осн., II, 1956, 354); // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. — Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди!... Словник української мови в 11 томах
  6. відволодати — Відволодати, -даю, -єш гл. Отходить, вылѣчить. На силу, та на превелику силу його відволодали. Вже і водою обливали і трусили. Кв. І. 106. Одволодай мою дитину єдину! Дай дання від любощей. Г. Барв. 536. Словник української мови Грінченка