1. Словник української мови у 20 томах

відволожувати

ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.

Робити вологим, вогким, проймати рідиною.

Водяна прохолода одволожувала сухе запашне повітря й напувала цілющою росою .. родючу силу землі (Панас Мирний);

Перед початком сортування висушений тютюн злегка відволожують до стану, що виключає можливість утрати внаслідок подрібнення сухих листків (із журн.);

Він задумливо одволожив у губах хімічний олівець і написав перші рядки (І. Микитенко);

// безос.

Після грози в оту ніч випали ще дощі тихі, з сонцем. Спалені трави одволожило (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відволожувати — відволо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відволожувати — -ую, -уєш, недок., відволожити, -жу, -жиш, док., перех. Робити вологим, вогким, проймати рідиною. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відволожувати — 1. зволожувати, зволожити, позволожувати, наволожувати, наволожити, понаволожувати, поволожувати, поволожити. поповоложувати 2. це виволожувати, с.т. сушити Словник чужослів Павло Штепа
  4. відволожувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. відволожувати — ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Робити вологим, вогким, проймати рідиною. Водяна прохолода одволожувала сухе запашне повітря й напувала цілющою росою.. Словник української мови в 11 томах
  6. відволожувати — Відволожувати, -жую, -єш сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. см. прим.. при словѣ відволога. Словник української мови Грінченка