відворотний

ВІДВОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Який відштовхує своєю поведінкою, зовнішнім виглядом і т. ін.; противний, гидкий, огидний.

Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на його [нього] – якийсь одворотний став він їй (С. Васильченко);

Григорій поклав ложку, їжа не йшла йому, стала відворотною, огидною (Г. Епік);

Сам він [Потоцький] був людиною малокультурною, брутальною, а суміш побожності, розпусти і гордині робили його й зовсім одворотним (П. Панч);

Часто навіть влада, яка дісталася людям порочним, завдяки їхньому відворотному прикладу сприяє вихованню доброчинства у багатьох (П. Загребельний).

2. рідко. Те саме, що зворо́тний 2, 4.

Нетерпимість до чужих богів – лиш відворотний бік непохитної віри в своїх (з наук.-попул. літ.);

Нам треба добре усвідомити собі, що відворотним процес уже не буде (з газ.).

3. Який за допомогою певних магічних обрядів діє проти привороту (чарів).

– Не діють корені наговорні, не діють трави одворотні. Жди, доню, горобиної ночі (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відворотний — відворо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відворотний — Відворо́тний. Зворотній. Посилки на провінцию все відворотною почтою (Б., 1899, рекл.) // пол. odwrotny — протилежний, зворотній. Українська літературна мова на Буковині
  3. відворотний — Огидний, відразливий, потворний, гидкий <�як ніч>, бридкий. Словник синонімів Караванського
  4. відворотний — -а, -е. 1》 Який відштовхує від себе своєю поведінкою, зовнішнім виглядом і т. ін.; противний, гидкий, огидний. 2》 заст. За повір'ями – який діє проти привороту (чарів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відворотний — 1. бридкий, гидкий, огидний, огидливий, препоганий 2. зворотний хохл. (отвратітєльний) огидний Словник чужослів Павло Штепа
  6. відворотний — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  7. відворотний — ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Словник синонімів української мови
  8. відворотний — Відворо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. відворотний — ВІДВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який відштовхує від себе своєю поведінкою, зовнішнім виглядом і т. ін.; противний, гидкий, огидний. Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на його — якийсь одворотний став він їй (Вас. Словник української мови в 11 томах
  10. відворотний — Відворотний, -а, -е Отвратительный. Відворотне таке воно на смак. Словник української мови Грінченка