1. Словник української мови у 20 томах

відвічальність

ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., заст.

Відповідальність.

І все те, ціле пекло страховищ, упаде на його бідну голову, на його відвічальність (І. Франко);

Ну, нічого: все поправлю. Скину всяку одвічальність (В. Самійленко);

– Ще не знають вони, що таке одвічальність (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвічальність — відвіча́льність іменник жіночого роду відповідальність книжн., арх. Орфографічний словник української мови
  2. відвічальність — Відвіча́льність. Відповідальність. Вони ж і свідомі тої великої відвічальности, яка з того всего на них тяжить (Б., 1907, 71, 1); Відвічáльність паде на центральне правительство... Українська літературна мова на Буковині
  3. відвічальність — -ності, ж., заст. Абстр. ім. до відвічальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відвічальність — ВІДПОВІДА́ЛЬНІСТЬ (покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за що-небудь), ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ заст., ВІДВІ́Т заст., ВІ́ДПОВІДЬ заст. Словник синонімів української мови
  5. відвічальність — ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн., заст. Відповідальність. Ну, нічого: все поправлю. Скину всяку одвічальність (Сам., І, 1958, 164); — Ще не знають вони, шо таке одвічальність (Стельмах, Хліб.., 1959, 343). Словник української мови в 11 томах
  6. відвічальність — Відвічальність, -ности ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8. Словник української мови Грінченка