1. Словник української мови у 20 томах

відв'язаний

ВІДВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відв'яза́ти.

І кущ трояндовий у полум'ї суцвіть, Чомусь відв'язаний, припну до палі знову (М. Рильський);

Чернець Григорій нікому не встиг оповісти ні про свої злопригоди, ні про своє каяття: мор забрав його, як забирає хвиля відв'язаний човен (Валерій Шевчук);

– Як же ж здивувались усі, коли побачили уранці, що одв'язаний ведмідь не втік (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відв'язаний — відв'я́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відв'язаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відв'язати. || відв'язано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відв'язаний — (-а, -е) мол. Який не дотримується загальноприйнятих норм і правил поведінки. Задля вже зовсім "відв'язаних", але не надто грошовитих хлопців можна запропонувати поїздку на Новий рік до Карпат або до Ялти (ПіК, 2002, № 47-48). БСРЖ, 402. Словник жарґонної лексики української мови