1. Словник української мови у 20 томах

відгадка

ВІДГА́ДКА, и, ж.

Відповідь, яка розкриває загадку, таємницю.

За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною (Л. Дмитерко);

Оце ж і рішенець. І здогадів його, і неясної мрії, Одгадка таємниць і здійснення надії! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

В останні роки життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок і відгадок (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгадка — відга́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відгадка — -и, ж. Відповідь на загадку, розв'язання загадки, розкриття таємниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгадка — хохл. (отгадка) розгадка розгадка Словник чужослів Павло Штепа
  4. відгадка — ВІДГА́ДКА, и, ж. Відповідь на загадку, розв’язання загадки, розкриття таємниці. За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною (Дмит., Наречена, 1959, 204); Оце ж і рішенець. Словник української мови в 11 томах
  5. відгадка — Відгадка, -ки ж. Отгадка. Словник української мови Грінченка