1. Словник української мови у 20 томах

відгадувачка

ВІДГА́ДУВАЧКА, и, ж.

Жін. до відга́дувач.

– З мене не дуже добра відгадувачка, – сказала я, усміхнувшись. – Якщо ви хочете, щоб я про це дізналася, то краще відразу скажіть (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгадувачка — відга́дувачка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відгадувачка — -и. Жін. до відгадувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгадувачка — ВІДГА́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відга́дувач. Відгадувачка снів. Словник української мови в 11 томах