відгалужуватися
ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИСЯ, иться, док.
1. Утворювати відгалуження (у 2–4 знач.).
Відразу впадає в око [лікаря] темна пляма на ній [аорті] – там, де відгалужується горішня артерія (Ю. Шовкопляс);
Від шосейки відгалужується ще одна дорога (Ю. Андрухович).
2. Відокремлюватися, відділятися від чого-небудь.
На початку своєї історії філософія як сукупність знань про світ містила елементи природознавчих наук, які згодом поступово відгалузилися (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгалужуватися — відгалу́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгалужуватися — -ується, недок., відгалузитися, -иться, док. 1》 Відростати вбік від основного кореня, стовбура і т. ін. 2》 Відходити вбік від основної частини чого-небудь (про дорогу, дріт тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгалужуватися — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ (про дорогу, дріт і т. ін. — іти вбік від основної частини, основного напрямку чого-небудь), ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відгалу́зитися, відійти́. Ось тут і відгалужується дорога на Переяслав (В. Дарда); Од дороги.. відходила вбік вузька, але добре утоптана стежка (П. Колесник). Словник синонімів української мови
- відгалужуватися — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИСЯ, иться, док. 1. Відростати вбік від основного кореня, стовбура і т. ін. 2. Відходити вбік від основної частини чого-небудь (про дорогу, дріт тощо). Словник української мови в 11 томах