відгинатися
ВІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІГНУ́ТИСЯ, і́гне́ться, док.
1. Вирівнюватися, ставати прямим (про щось загнуте або зігнуте).
Степан ізняв руку з лозини, – та, одігнувшись пружиною, журно вгорі захиталась (П. Тичина).
2. Відхилятися від чого-небудь.
При розгортанні бруньки листки відгинаються від стебла та розсуваються (з навч. літ.);
У деяких видів павуків кінцеві членики відгинаються донизу (з навч. літ.).
3. тільки недок. Пас. до відгина́ти.
З'явилися так звані дивани-гіпертрансформери, в яких при розкладанні забирається (або відгинається) буквально все: підлокітники, спинка, подушки і т. ін. (із журн.);
Для любительок вишивання є малі магнітні дошки, в яких задня частина відгинається (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгинатися — відгина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгинатися — -ається, недок., відігнутися, -неться, док. 1》 Вирівнюватися, ставати прямим (про щось загнуте або зігнуте). 2》 тільки недок. Пас. до відгинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгинатися — ВІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІГНУ́ТИСЯ, не́ться, док. 1. Вирівнюватися, ставати прямим (про щось загнуте або зігнуте). Степан ізняв руку з лозини, — та, одігнувшись пружиною, журно вгорі захиталась (Тич., І, 1957, 248). 2. тільки недок. Пас. до відгина́ти. Словник української мови в 11 томах