відгодований
ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до відгодува́ти.
На придорожній покаліченій вербі каркнув відгодований війною ворон (М. Стельмах);
Відгодовані зерном гуси.
2. у знач. прикм. Гладкий, угодований.
Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (І. Микитенко);
По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Григорій Тютюнник);
* Образно. Нема нічого огиднішого за відгодовану казенну мудрість (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгодований — відгодо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відгодований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відгодувати. 2》 прикм. Гладкий, угодований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгодований — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- відгодований — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- відгодований — ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відгодува́ти. Відгодовані зерном гуси. 2. прикм. Гладкий, угодований. По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Тют., Вир, 1964, 351); Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (Мик., II, 1957, 269). Словник української мови в 11 томах