відгодований

ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відгодува́ти.

На придорожній покаліченій вербі каркнув відгодований війною ворон (М. Стельмах);

Відгодовані зерном гуси.

2. у знач. прикм. Гладкий, угодований.

Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (І. Микитенко);

По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Григорій Тютюнник);

* Образно. Нема нічого огиднішого за відгодовану казенну мудрість (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгодований — відгодо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відгодований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відгодувати. 2》 прикм. Гладкий, угодований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгодований — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. відгодований — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. відгодований — ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відгодува́ти. Відгодовані зерном гуси. 2. прикм. Гладкий, угодований. По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Тют., Вир, 1964, 351); Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (Мик., II, 1957, 269). Словник української мови в 11 томах