1. Словник української мови у 20 томах

відгодовувати

ВІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що

Добре годуючи, вирощувати гладкими (тварин).

Восени він відгодовував птицю кашею та волоськими горіхами (М. Стельмах);

Завів [Лук'ян] велику отару овець, відгодував на продаж по кілька кабанів на рік і навіть купив січкарню (А. Іщук);

// розм. Добрим харчуванням сприяти погладшанню когось.

Вже ж вона мене й годує! Одгодовує! (Леся Українка);

Здається, були вони [австрійські офіцери] не в облозі, а десь в гостині, де їх одгодовували, як на сало (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгодовувати — відгодо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгодовувати — -ую, -уєш, недок., відгодувати, -ую, -уєш, док., перех. Добре годуючи, вирощувати гладкими (тварин). || розм. Добрим харчуванням сприяти погладшанню когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгодовувати — див. кормити хохл. (откармлівать) вигодовувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відгодовувати — ВІДГОДО́ВУВАТИ (про тварин — добре годуючи, вирощувати гладким),<F60314Р8.5І1С1> ЗАГОДО́ВУВАТИ рідше, ТУ́ЧИТИ розм. рідко; ВІДПО́ЮВАТИ (молоком або рідкою їжею). — Док.: відгодува́ти, загодува́ти, відпої́ти. Словник синонімів української мови
  5. відгодовувати — ВІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Добре годуючи, вирощувати гладким (тварин). Восени він відгодовував птицю кашею та волоськими горіхами (Стельмах, На.. землі, 1949, 162); Колгосп.. відгодував 186 голів свиней (Рад. Словник української мови в 11 томах