1. Словник української мови у 20 томах

відгострений

ВІДГО́СТРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відгостри́ти.

Дід Квірквелія сів на камінь, витяг із кишені довгого кривого ножа з відгостреним блискучим лезом (В. Собко);

А після того відгострений вихопив меч свій із піхов (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгострений — відго́стрений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. відгострений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відгострити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгострений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  4. відгострений — ВІДГО́СТРЕНИЙ, а, с, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відгостри́ти. *Образно. Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва (Рильський, III, 1956, 113); // У знач. прикм. Дід Квірквелія сів на камінь, витяг із кишені довгого кривого ножа з відгостреним блискучим лезом (Собко, Кавказ, 1946, 22). Словник української мови в 11 томах